Використання різних укріплюючих конструкцій останнім часом здобуває усе більше і більше поширення. Спорудження підпірних стін з використанням георешітки представляється найбільш доцільним при будівництві на слабких грунтах, у випадку нерівномірного осідання яких, руйнування споруди не відбувається, тоді як при будівництві бетонних підпірних стін на слабких грунтах для запобігання утворення тріщин необхідне спорудження масивних фундаментів. Підпірну стінку за допомогою георешітки створюють, послідовно укладаючи георешітку з наповнювачем у вигляді штабеля, при цьому шари не скріплюють один з одним - вони утримуються за рахунок власної ваги.

    Основна функція укріплюючих структур на основі підпірних стін - забезпечити функціональність крутої або навіть вертикальної конструкції, що покликана мінімізувати ерозійні процеси, забезпечити структурну стабільність і стійкість до зовнішніх навантажень. Навіть незначна зміна кута нахилу вимагає, щоб грунти з яких зводиться конструкція були покладені на велику висоту і складали більш крутий схил, чим це дозволяють їхні внутрішні параметри міцності.

   Вид лицьової сторони підпірної стіни має далеко немаловажне значення в порівнянні з технічними деталями конструкції. Для цієї частини можна використовувати різні матеріали або віддати перевагу рослинному заповненню.

   Підпірні системи з георешітки, як правило, значно дешевші і надійніші конструкцій з бетону, пальових конструкцій і інших подібних матеріалів. Ця система дозволяє створювати горизонтальні тераси з рослинного грунту, що забезпечуює гарні умови для розвитку рослинності. Поверхня стінки збирає й утримує природну вологу, тому рослинність краще зберігається, чим у випадку застосування інших грунтових підпірних систем.

Інші області застосування георешітки:
1. Фіксація подушки різних видів дорожнього покриття
2. Зміцнення укосів і фіксація схилів підвищеної крутості
3. Зміцнення прибережної зони водойм і русел малих річок
4. Фіксація укосів конусів залізничних колій