Георешітка представляє собою стільникову конструкцію з поліетиленових стрічок товщиною 1,5 мм, скріплених між собою в шаховому порядку, звареними високоміцними швами. При розтягненні в робочій площині утворюється стійкий горизонтально і вертикально каркас, що призначений для фіксації наповнювача (грунт, кварцовий пісок, бетон і т.п.).

   Кріплення георешіток на поверхнях схилів виконують за допомогою Г-образних анкерів 12-16 мм і довжиною 0,5-1,2м, виготовлених зі сталі або високоміцних пластикових матеріалів. Анкери встановлюються по контуру кожної георешітки для забезпечення її правильного розтягнення у вигляді прямокутника.

   Між георешітками і поверхнею грунту (у випадках заповнення каркаса щебенем) укладають роздільний і дренажний шар  з нетканого геотекстиля щільністю 200-400 г/м.

   Як заповнювач комірок георешіток застосовують грунт, щебінь і бетон морозостійкістю не нижче М200.